Про нас пишуть

Що говорять про новий Молитовник в українських церквах?

Оприлюднено

Зовсім нещодавно, до Різдвяних свят вийшло друком видання, яке ми з групою однодумців готували півтора роки. Це новий Молитовник, побудований на основі класичної молитовної книги Церкви — Часослову, з додаванням молитов наших сучасників. В цьому проекті ми намагалися втілити ідею об’єднання у єдиній молитві православних християн України, розділених на церковні юрисдикції, що не визнають одна одну. Дуже швидко, за перші кілька днів після друку, вже розійшлося понад половини накладу, і до мене надходять відгуки від читачів із різних церков. Цими відгуками я хочу поділитися.

Предстоятелю УПЦ митрополиту Київському і всієї України Онуфрію (Березовському) я передав книгу перед Різдвом через його прес-секретаря архімандрита Пафнутія (Мусієнка). Ми зустрічалися в резиденції Митрополита на території Києво-Печерської лаври. Отець Пафнутій високо оцінив поліграфічну якість видання і графічне оформлення і з великою цікавістю поставився до текстів псалмів, які подані з розбивкою на рядки для унаочнення біблійної поезії. Прес-секретар Предстоятеля подарував і мені до свят свою новинку — збірку поезій “Псальми печерські”.

Митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко), настоятель Спасо-Преображенського собору, де я служу, став першим єпископом, який побачив нове видання на власні очі. Владика Олександр позитивно сприйняв ідею цього видання і побажав продовжувати роботу в цьому напрямку. Крім того, владика запропонував провести в скорому часі у нашому соборі презентацію цього видання.

Одним з перших читачів Молитовника став митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський Антоній (Махота) (УПЦ КП). Митрополит Антоній назвав це видання “сміливим кроком навіть у наші часи”. Він зазначив, що Київський патріархат вже давно має “інтегровані під сучасну українську мову з врахуванням оборотів давньо-слов’янської мови наших предків повний набір богослужбової і не тільки духовної літератури”. “Ми свій шлях пройшли, — вважає митрополит, — але як для науковця буде дуже цікаво вивчити і цю працю та порівняти її з аналогами, які вже мають богослужбове і приватне духовне життя”.

Митр. Антоній написав також, що в Молитовнику цікаво перекладений псалом 103 (з цього псалма починаються вечірні молитви). “Нагадує по змісту українські переклади з арабської духовної лірики, досить мелодійно і лірично. Враховуючи що псалми мають плюс мінус ту ж географічну і мовну зону то навіть наближає до першоджерела” — зазначив владика.

Протоієрей Олег Скнар (УПЦ), настоятель храму Покрови Богородиці при Національному військово-медичному клінічному центрі Міністерства оборони України, доцент Київської духовної академії, вже встиг роздати нове видання в якості різдвяного подарунку пораненим воїнам, які лікуються в київському госпіталі. “Відгуки я став отримувати буквально наступного дня, — говорить отець Олег. — Багато молодих хлопців звернули увагу на смислову доступність текстів рідною мовою, дизайн, зручний формат, лясе кольорів національного прапору України — багато деталей не залишили байдужими наших воїнів”. Особливо важливо, на думку шпитального священика, що у виданні є підбірка молитов на нічний час, — це може допомогти тримати увагу воїна під час нічної варти.

Отець Олег звернув увагу на основну ідею видання: “молитовне спадкоємство крізь багатовікову історію Церкви, від Старозавітної (псалми царя Давида) до Новозавітної: молитви, народжені духовним генієм святих отців раннього періоду історії Церкви (святителі Іоан Золотоуст, Амвросій Медіоланський, преподобний Єфрем Сирін), а також молитовний досвід християн пізніших часів, в тому числі наших сучасників”.

На погляд отця Олега, викладача біблійної текстології, новий Молитовник своєю креативністю дає надію: “молитовний досвід Церкви не статичний, а прогресивно-динамічний”. Священика порадував “грамотний переклад” українською мовою молитов Оптинських старців, архімандрита Софронія (Сахарова), святителя митрополита Філарета (Дроздова), молитви за мир преподобного Силуана Афонського. “У сучасному контексті слова цієї молитви набувають зовсім іншого звучання”, — додав о.Олег.

Не оминув увагою священик-біблеїст і молитов о.Олександра Меня:

Особливо варто виділити молитви, народжені завдяки глибокому духовному розмірковуванню зі своїми чадами про можливість спілкування зі Всевишнім у наш час сучасною людиною — молитви протоієрея Олександра Меня. Молитовний рівень отця Олександра — вченого, глибоко віруючого богослова, турботливого пастиря, доброго сім’янина — читається між рядками його молитов.

Особливо ціннім отець Олег Скнар вважає те, що Молитовник “створений як відповідь на бажання християн молитися власними словами, які позбавлені архаїки, сенс яких кожен може відчути незалежно від рівня духовного, молитовного досвіду, бо багато хто тільки починає знайомитися з християнством і з такою його таємничою сферою як спілкування з Творцем через молитву”.

Найкращий, як на мій погляд, український літургіст-науковець отець Василь Рудейко з Українського католицького університету (Львів, УГКЦ) також надіслав розгорнутий відгук:

Особливістю цього молитовника, користувачами якого передбачені передусім вірні, є спроба впровадити їх у літургійну молитву церкви. Для цього у його першій частині створено вибірки молитов саме із церковної щоденної молитви — часослова. Сучасні молитви часослова, які отримали свій остаточний вигляд у афонських монастирях, є дещо складними для звичайних вірних, вони передбачають серйозні знання уставу богослужінь, особливо коли справа йде про змінні частини. Відтак дуже похвальним є те, що укладач цього молитовника використав ті молитовні структури, які у церковній молитві з’являються у час посту. Вони зберегли архаїчніший вигляд і не є так переобтяжені змінними текстами. Їх може осилити навіть той, хто у знанні літургійної молитви Церкви є початківцем.

Те саме стосується і принагідних молитов. Вони теж укладені таким чином, щоб бути якнайближче до літургійної традиції. Особливо приємним є те, що у молитовник були включені молитви о.Олександра Меня, який для багатьох християн і не лише православних є образом правдивого християнина та духовним отцем.

Особливо потрібно відзначити художнє оформлення цього молитовника. Книга зроблена таким чином, що її приємно буде брати у руки також і завдяки естетичному оформленню. Сподіваюсь, що цей прецедент відновлення давньої традиції естетичного оформлення літургійних книг зносу стане добрим тоном і у інших літургійних виданнях.

Загалом, видання молитовників для вірян саме такого типу є прикладом здорового підходу до оновлення літургійного життя церкви взагалі. Воно наближує ідеал співвідношення особистої та літургійної молитви за яким особиста твориться літургійною і провадить до неї. Бажаю цьому молитовнику знайти своїх молільників, молитвами яких і його творцям хай Господь подасть свої величні благодаті.

Митрополит Димитрій Рудюк (УПЦ КП) у коментарях до мого запису на Фейсбуці назвав новий Молитовник “ще одним успіхом з різночитання”, що, на його думку, є “неприйнятно”. Проте і він привітав це видання “як мовне різнобарв’я українською”. “Придбаю для того, щоб переконатися, що українською мовою і так і сяк можна передати один і той самий зміст, що з грецької, що з церковно-слов’янської… Може в цьому і наше багатство”, — додав митрополит.

Священик Дмитро Шаповалов (УАПЦ, Київ) назвав Молитовник “несподіваним” і таким, що “дивує нестандартністю”:

Відсутність ранкового і вечірнього «правил», нові для узвичаєного формату молитовні тексти, оригінальне оформлення, відмова від конфесійної прив’язки – усе це ризиковано, особливо з огляду на можливу реакцію консервативних кіл. Але, як на мене, це виправдано. Запропоновані тексти дійсно здатні освіжити, урізноманітнити вже усталені молитовні практики православних християн, нагадати їм про головне – потребу живої, а отже змінної, динамічної розмови з живим Богом, яка важливіша за сухе та механічне вичитування молитвословій «на кількість».

Священик відзначив важливість того, що всі тексти перекладені з оригіналів. “Навіть коли сам звик до інших «формул» окремих молитов і не можеш «погодитися» із наведеними у молитовнику – поваги до величезної праці перекладачів і редакторів це не зменшує, адже нарешті хтось установив дійсно гідний стандарт роботи”. На думку о.Дмитра, Молитовник “має потенціал стати «запрошенням» до поглиблення праці в цьому серйозному напрямку, залучення все нових і нових фахівців і вдосконалення богослужбових і молитовних текстів загалом”.

Священик також відзначив одну з головних ідей видання:

Найголовніше, мені здається, полягає в іншому – творенні нового молитовного простору. В усіх наших юрисдикціях – УПЦ, УПЦ КП, УАПЦ – відтепер є люди, які молитимуться за єдність Церкви однаковими словами. Вони робитимуть це окремо, вдома чи у своїх храмах, але до Бога буде підноситися вже спільна молитва. Молитва однодушного наміру, однієї мови, однакових слів. І в ній, можливо, ми колись зможемо відкрити значно дієвіший шлях до церковної єдності, ніж якісь переговори ієрархів чи декларації про поєднання структур та інституцій за участі влади й політиків. Бо спільна молитва, людська повага і любов у Христі один до одного – це правильний фундамент, який забезпечить стійкість того, що ми хочемо збудувати. Адже для єдності найперше слід бути церквою, а вже потім – православною, українською, з тим чи іншим титулом предстоятеля і так далі.

Священик також побажав Молитовнику стати одним із тих нових «міхів», у якому визріватиме молоде «вино» помісної української православної спільноти.

Протодиякон Микола Лисенко (УПЦ), диригент, музикант і ведучий православних радіопрограм, сам пише принагідні молитви, які читає в етері національного радіо. Одна з таких молитов — про жертви Голодомору і репресій — увійшла до складу Молитовника. Крім того, я просив отця Миколая, з уваги на його досвід, редагувати й інші молити про Україну, що увійшли до збірки. Дізнавшись про друк видання, отець протодиякон написав мені наступне: “Вітаю з великою перемогою українського руху в середовищі нашої церкви, особливо зараз, коли для цього руху настали непрості часи. Так тримати!”

Священик Сергій Прус (УПЦ КП, Чуднів) після отримання Молитовника написав слова подяки всім, хто працював над цим виданням. Особливо сподобалась відсутність “стандартного” підходу до молитовного правила і можливість вибору в молитвах. За словами священика, ця книга “дійсно дозволяє молитися, а не відчитувати правило”. При читанні цих молитов “відчувається радість на душі, піднесений настрій, — зазначив священик, — чого не скажеш в повній мірі про стандартні молитовники”.

Ольга Тунська, дружина священика УПЦ з Тульчинської єпархії — родина, з якою ми давно дружимо — стала першим замовником нової книги через мою фейсбук-сторінку. Їмость Ольга поділилася тим, що вже декілька років переживає кризу молитися по молитвослову. “Але ось вже другий день постійно беру в руки, гортаю, читаю. І це не відчуття просто нової речі. Скоріш загублене відчуття розмови з Богом без “обязаловки”, розмови, якої бракує серед наших чітких правил, — каже Ольга. — Псалми українською набули дійсно цього ефекту розмови з Отцем. Дуже вразили і сподобалися молитви о. Олександра Меня та краса мови улюблених Акафісту та канону Богородиці”.

Звісно, відгуки були не тільки цілком позитивні. Дехто з глядачів (так можна назвати тих, хто тільки читав про видання, але не тримав його в руках особисто) зауважив, що оформлення обкладинки виглядає “поважно, але модерно, як на православну книжку” і є чимось “у стилі католиків”. Журналіст Іван Верстюк написав мені про те, що “трошки наївно вважати, ніби одне україномовне видання помітно вплине на ситуацію в УПЦ”, тому що книги, на його погляд, — “не дуже ефективний інструмент церковної політики”.

Варто зауважити, що ми робили це видання не для того, щоб ним повністю замінити наявну молитовну традицію — це було б і наївне, і невірне бажання, — а з метою її урізноманітнення. Нехай на нашому молитовному лузі зростають і розквітають нові квіти!

Протоієрей Андрій Дудченко

Релігія в Україні

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *